Персонал  Національної академії Державної прикордонної Служби України та представники профспілки відвідали свого колегу,  Олександра Вєткіна, який отримав важке поранення на війні.
Олександр тривалий час працював на видавництві прикордонного вишу електромеханіком. А вже наступного дня після повномасштабного вторгнення рф, 25 лютого 2022 року, разом із молодшим сином Андрієм вирушив боронити Україну. Проходив службу у лавах ЗСУ на посаді командира саперного взводу інженерного загородження. Влітку 2022 на Харківщині захисник отримав перше поранення. Тоді після нетривалого лікування Олександр швидко повернувся в стрій, проте друге поранення виявилось доленосним. 5 січня 2023 року Олександр дав підлеглим завдання замінувати один зі шляхів, а сам з іншими військовослужбовцями вирушив у розвідку, щоб вранці повернутись для проведення загороджувальних робіт. Але саме тут чатувала небезпека. Ворожа міна забрала життя надійного Олександрового побратима Руслана Пікалова, а сам Олександр отримав важке поранення у зоні грудного відділу хребта із пошкодженням спинного мозку. Важке поранення змусило чоловіка демобілізуватися із військової служби та пройти довготривале лікування. Згодом рани загоїлися, проте на ноги Олександр на жаль, підвестись не зміг. Наразі чоловік пересувається за допомогою колісного крісла. Друзі придбали та змонтували для Олександра спеціальний підіймач, що дозволяє з’їжджати на вулицю та пересуватись доріжками подвір’я.
Підтримка рідних, друзів, колег та бойових побратимів — то своєрідні ліки, які додають оптимізму та підіймають силу духу.
Колеги з прикордонного вишу передали Олександру Вєткіну пам'ятну медаль «За службу українському народу», якою чоловіка було нагороджено згідно з наказом ректора Національної академії Держприкордонслужби України.