Сьогодні на базі Львівського  державного університету внутрішніх справ пройшов науково-практичний захід, присвячений психології особистості фахівця в умовах воєнного часу та повоєнної реабілітації.

Його учасниками стали близько сотні науковців-практиків з різних регіонів України та закордону.

Привітав учасників конференції начальник Управління психологічного забезпечення Міністерства внутрішніх справ України Андрій Костюк.

«Наразі маємо посилено працювати над психологічною реабілітацією та відновленням наших Захисників та Захисниць, підтримувати поранених бійців, військовослужбовців, які пережили полон. Тож велике навантаження лягає саме на плечі практичних психологів. Нинішній захід – це ще одна гарна нагода розробити адаптовані діагностичні методики, які були б корисними у їхній діяльності в умовах війни», – відзначив Андрій Костюк.

До учасників події також звернувся директор Інституту управління, психології та безпеки ЛьвДУВС В’ячеслав Бліхар.

«Із початком повномасштабного вторгнення росії на територію України з’явилася  велика потреба у підготовці кваліфікованих психологів. Адже українським військовослужбовцям та їхнім сім’ям необхідна якісна психологічна допомога. Тому маємо навчати фахівців, здатних впоратися із сучасними та повоєнними викликами», – зауважив В’ячеслав Бліхар.

Директор Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Національної академії педагогічних наук Віталій Панок також виступив із вітальним словом.

«Заклади вищої освіти мають орієнтуватися насамперед на системну підготовку психологів, які могли би надавати допомогу українцям і на фронті, і в тилу. Важливо зважати й на досвід інших країн, де галузь психології надзвичайно розвинена, зокрема США та Європи. Бажаю учасникам креативності, цікавих інсайтів та дієвих рішень! Дякуємо нашим Героям за змогу розвивати психологічну науку та практику України!» – наголосив Віталій Панок.

Присутні переглянули відеозвернення головного психолога психосоматичної клініки в кампусі Бад-Нойштадта (Німеччина) Лотара Шаттенбурга.

Спікер підкреслив, що для нього і його колег є великою честю співпрацювати з українськими науковцями. Адже розроблені тут психологічні методики є одними з найкращих у Європі. Наша держава надихає увесь світ, є взірцем боротьби за власну ідентичність та самобутність.

Модераторкою заходу стала заступниця директора Інституту управління, психології та безпеки ЛьвДУВС Зоряна Кісіль.

Учасники обговорили нові виклики, що постають перед фахівцями-психологами в умовах воєнного стану, та окреслили їхні професійні завдання.

Не оминули увагою також інтелектуально-когнітивний компонент у військовому професійно-психологічному доборі.

Окремою темою для дискусії стала система психологічної діагностики індивідуальних особливостей персоналу поліції.

Йшлося і про специфіку психологічної підготовки військовослужбовців-прикордонників за призовом під час мобілізації, а також про особливості психологічної допомоги учасникам бойових дій на сучасному етапі війни.

Під час диспутів торкнулися й алгоритму ведення клієнта/пацієнта за спільною синтезою лікаря засобами міждисциплінарних підходів у сомнотерапії. 

Обговорення стосувалося і «психологічної скрині» як умови, потрібної для формування дидактико-методичної компетентності психолога. 

Крім цього, присутні акцентували на психологічних проблемах сімей військовослужбовців – учасників бойових дій.

Порушили й проблему відновлення психічного здоров’я як елемента програми комплексного протезування комбатантів (на прикладі Центру протезування та реабілітації «Superhumans»).

Було окреслено також можливі загрози національній безпеці держави внаслідок порушення етнічної толерантності.

Йшлося і про ціннісно-смислові детермінанти професійного становлення майбутнього фахівця у закладах вищої освіти та компетентнісний вимір професійно орієнтованого освітнього середовища вишів.  

У цьому контексті було акцентовано на особливостях навчання у закладах позашкільної освіти під час війни.

Дискусія стосувалася і використання техніки  «Синквейн» та метафоричних асоціативних карт для саморегуляції психічних станів.

Відзначимо, що до конференції долучилися представники Управління психологічного забезпечення МВС України, Головного слідчого управління Національної поліції України, Управління протидії кіберзлочинам у Львівській області Департаменту кіберполіції Нацполіції України, Управління Служби безпеки України у Львівській області, Територіальних медичних об’єднань МВС України по Кіровоградській, Волинській, Луганській та Донецькій областях.

Учасниками також стали працівники Державного науково-дослідного інституту МВС України, Державного університету «Житомирська політехніка», Директорату цифрової трансформації у сфері оборони Міністерства оборони України, психосоматичної клініки в кампусі Бад-Нойштадта (Німеччина), Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, Національної академії внутрішніх справ України, Одеського та Дніпропетровського державних університетів внутрішніх справ, Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Національного університету оборони й Національного авіаційного університету.

Крім того, в обговореннях взяли участь представники Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Національного університету «Києво-Могилянська академія», Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Львівського національного університету імені Івана Франка, Львівського торговельно-економічного університету, Національного університету «Львівська політехніка», Міжрегіональної Академії управління персоналом, Національного університету «Одеська юридична академія», Інституту психології імені Г. С. Костюка Національної Академії педагогічних наук України, Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка, Національного фармацевтичного університету, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля, Українського науково-методичного центру практичної психології і соціальної роботи Національної академії педагогічних наук, а також Харківського національного університету внутрішніх справ, Хмельницького національного університету, Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, Чорноморського національного університету імені Петра Могили, Центру протезування та реабілітації «Superhumans Center», громадської організації «Інститут розладів сну та психотравматичних розладів» та ГО «Спілка освітян України».  

За результатами науково-практичного заходу учасники розробили резолюцію щодо надання психологічних послуг та підтримки населенню під час війни, розширення системи психологічної просвіти, а також оптимізації фахової підготовки психологів у вишах України.