Сьогодні Львівський державний університет внутрішніх справ став платформою для дискусії щодо забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина під час війни та у повоєнний період.
Близько 50-ти науковців та практиків з різних міст України взяли участь у заході.
Співорганізатором семінару виступила Львівська лабораторія прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України.
Із вітальним словом до присутніх звернулася проректорка ЛьвДУВС Ольга Балинська.
«Введення воєнного стану в Україні спровокувало значні виклики у програмі реалізації прав і свобод людини та громадянина. Аби якомога ефективніше врегульовувати суспільні відносини, слід усунути низку проблем у контексті засадничих правових норм, що визначають нас як європейську незалежну державу. Спільними зусиллями маємо відстоювати фундаментальні цінності, регламентовані Конституцією України. Тож бажаю плідної дискусії, цікавих дебатів та ефективних напрацювань», – зауважила Ольга Балинська.
На відкритті наукової події також виступив директор Інституту права Іван Красницький.
«Проблематика дотримання конституційних прав і свобод є складною та багатоаспектною. В умовах, коли ворог всіляко намагається дестабілізувати ситуацію в Україні, зокрема через інформаційно-психологічні атаки, наша реакція має бути дуже швидкою та сильною. Дякуємо українським захисникам і захисницям за можливість продовжувати наукову діяльність та розвиватися у цій сфері», – наголосив Іван Красницький.
Модерували обговорення завідувач кафедри загально-правових дисциплін Інституту права Дмитро Забзалюк та завідувач кафедри адміністративно-правових дисциплін цього Інституту Мирослав Ковалів.
У рамках диспутів учасники проаналізували особливості реалізації конституційних прав і свобод людини та громадянина, а також дотримання конституційних обов’язків під час війни.
Зосередилися і на гарантіях забезпечення прав дитини в умовах воєнного або надзвичайного стану, а також приділили увагу конституційним цінностям під час війни.
Крім того, було окреслено аспекти юридичної відповідальності за порушення громадянами комендантської години.
Йшлося і про особливості та структуру біогенетичних прав як прав четвертого покоління.
Науковці визначили правові особливості стадії початку переговорів про вступ України до ЄС.
Розглянули зокрема й поняття та класифікацію публічних послуг, що їх надають органи публічної влади.
Протягом засідання присутні також торкнулися поняття й особливостей правового статусу викривача.
Було порушено й низку правових питань щодо підписання ордера адвоката електронним цифровим підписом.
Під час дискусії йшлося про стандарти загального регламенту про захист даних (GDPR) Європейського Союзу в контексті правової системи України.
Загалом до заходу долучилися представники Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного інституту державного будівництва та місцевого самоврядування Національної академії правових наук України, Львівського національного університету імені Івана Франка, Харківського національного університету внутрішніх справ, Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Національного університету кораблебудування, Одеського державного університету внутрішніх справ, Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівського університету бізнесу та права та Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського.
За підсумками роботи семінару учасники поділилися науковими розвідками й узагальнили спільні рекомендації, що матимуть вагоме значення для захисту прав та свобод людини і громадянина під час війни та у повоєнний період.
