Сьогодні Церква вшановує святих мучениць Віру, Надію, Любов та їхню матір Софію. Маленькі дівчатка не злякалися імператора й катувань, бо мали в серці силу Святого Духа. Їхня мати Софія дала нам приклад того, що навіть найбільший біль можна пройти з Богом.

У словах Ісуса й у житті цих святих ми чуємо нагадування для нашого часу, коли війна торкнулася кожної родини:

• Віра — це віра у вічне життя, у перемогу над смертю й у те, що подвиг воїнів не марний.

• Надія — це надія на зустріч із тими, кого ми втратили, і на відновлення миру в нашій державі.

• Любов — це любов, якою ми живемо зараз: любов до рідних, до Батьківщини, до побратимів. Вона залишається з нами навіть тоді, коли хтось іде у вічність.

У найважчі хвилини війни ми стоїмо разом — у вірі, надії та любові. І саме любов найбільша, бо вона перемагає страх, біль і навіть смерть.

Святі мучениці Віро, Надіє, Любове та мати їх Софіє, моліть Бога за Україну, за воїнів та їхні родини!