Старший солдат Юрій Самковський - один із тих, хто добровільно став на захист України у березні 2022 року. Народжений у Славуті, він свідомо обрав військову стежку, пройшов строкову службу, а коли ворог знову прийшов на нашу землю - без вагань повернувся у стрій.

У складі зведеного прикордонного загону Юрій виконував бойові завдання на Київщині, Житомирщині та Сумщині. Згодом його підрозділ передислокували на Донеччину - один із найгарячіших напрямків війни. Там, у районах Серебрянки та Іванівського, воїни щодня відбивали штурми противника, витримували артилерійські обстріли та авіаудари.

«Відповідальний, відданий, ініціативний. Юрій багато робив, щоб наближати нашу перемогу. Завжди позитивний. Зі цією втратою не змиритися ніколи!», - згадують про нього побратими.

2 вересня 2023 року, під час виконання бойового завдання поблизу Іванівського Бахмутського району, позицію прикордонників атакував ворожий дрон-камікадзе. Унаслідок вибуху Юрій Самковський отримав поранення, несумісні з життям.

За мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету, Указом Президента України він нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Після себе Герой залишив дружину та трьох дітей. Молодшого сина, який народився вже після його загибелі, родина назвала на честь батька - Юрієм.

Цьогоріч, як і в попередні роки до могили прийшли побратими, рідні та друзі. Капелан Національної академії звершив молебень у вічну памʼять героїчного вчинку Юрія в імʼя батьківщини.

Вічна шана Герою. Його ім’я назавжди вписане в історію боротьби України.